Для деяких людей слухати класичну музику — порожнє проведення часу. Вважається, що розуміє і любить класику тільки підготовлений слухач. Насправді цей вид мистецтва може бути зрозумілий кожному.
Відправилися два торговці в Африку. Вони хотіли зайнятися там бізнесом, продаючи взуття. Кожен відправив дружині лист. Один писав: "Ідея безнадійна, оскільки усі тут ходять босоніж". Другий написав: "Все складається відмінно — тут все ще ходять босоніж"! (анекдот)
Чи бували ви в нічних клубах або ресторанах? Думаю, що який-небудь з таких закладів кожній дорослій людині доводилося відвідати хоч би раз. Сподіваюся, ви весело провели час! Не пам'ятайте, під яку музику там танцювали? Зазвичай в клубах звучать композиції в стилі так званої прогресивною Електро-музики, а в ресторані найчастіше — в стилі шансон і піп. Прекрасна музика для того, щоб відпочити і розслабитися.
Але я пропоную поговорити про класичну музику. Можливо, комусь з читачів тема здасться неактуальною. Ось вам-то і присвячуються ці рядки. Повертаючись до анекдота — є люди, які думають, що класична музика доживає останні роки, інші ж вважають, що її відродження тільки починається.
Не вдаватимемося до статистки, не з'ясовуватимемо відсоток слухачів класики і її рейтинг на радио- і телеканалах.
Я поцікавилася у школярів від чотирнадцяти до сімнадцяти років: яке їх відношення до музичної класики. У більшості своїй хлопці зреагували приблизно так: "А що це таке, класичне музика, і з чим це їдять"? Це попри те, що в шкільній програмі урок музики є. Чому таке зневажливе відношення до жанру?
Напевно, ви погодьтеся, що в тому, що молоді люди близько не стикаються з музичною класикою, немає їх провини. Представте, якби вам з раннього дитинства ставили тоді ще вінілові пластинки з прекрасними зразками класичної музики помалу щодня. І відбувалося б це в невимушеній обстановці, без "тиску" батьків типу: "Сідай, слухай, запам'ятовуй, аналізуй"! Якби музика у будинку звучала так само природно, як проходять сімейні застілля у свята, найімовірніше ви — якби навіть і не полюбили класику — щонайменше стали поважати цей жанр.
Я "розкусила", що таке класика, і зрозуміла, "з чим це їдять", завдяки старанням батька. Років з чотирьох мене посвячували в це прекрасне класичне мистецтво, але усвідомлення того, як це красиво, відчуття задоволення і захвату від слухання такої музики прийшло лише років в десять.
Отже, пропоную тим, кому не близький музичний жанр, про який я веду мову, — давайте проведемо експеримент. Ви обов'язково повинні стати його активними учасниками! Знайдіть, приміром, в Інтернеті запис музики Вивальди "Пори року", або нехай це буде "Болеро" Равеля, або ж "Місячна соната" Бетховена.
Звичайно, ви не раз чули хоч би фрагменти з цих шедеврів світової класики. Можу посперечатися — ця музика обов'язково торкнеться щонайтонших струн душі. Прикладів такої музики маса. Але з чогось потрібно починати.
За бажання через деякий час ви обов'язково почнете слухати і розуміти складніші по сприйняттю музики твори. Музичні твори з трагічними нотками нагадують сумні моменти життя. Якщо скласти фонотеку таких творів і почати слухати вподобані мелодії, через призму своїх спогадів ми проллємо тих, що немало очищають душу сліз.
Музике властиво будити в нас почуття і емоції. Вивчаючи її вплив на людину, учені різних країн виявили чудодійний ефект багатьох відомих творів. Особливо багато розмов ведеться навколо творінь таких геніїв, як Моцарт, Вивальди, Григ, Бетховен, Шуберт, Шуман, Чайковський і Дебюссі.
Якщо ви спробуєте зробити так, як я запропонувала, дуже сподіваюся, що ви погодитеся — класичну музику люблять і сприймають все, варто просто спробувати і навчитися це робити!
